| Чим же пояснити, що поряд з хорошими пасіками в області є ще багато пасік, де вихід товарного меду на 1 бджолину сім'ю становить 1—3 кг. Деякі пасічники намагаються пояснити це тим, що передові пасіки знаходяться в районах з хорошими кліматичними умовами, багатою кормовою базою. Це неправильно, адже в кожному районі є передові й відстаючі пасіки.
Гарантовані високі доходи від бджільництва одержують ті господарства, де практикується неодноразова кочівля пасік, де з ранньої весни і до пізньої осені пасіки підвозять до масивів медоносів, де круглорічно на пасіках утримують тільки сильні сім'ї, здатні високопродуктивно використовувати найкоротші медозбори. Сильні бджолині сім'ї на свої потреби витрачають корму значно менше, ніж слабі; бджоли, виведені в них, повноцінніші, довше живуть, стійкіші до різних захворювань.
Основні фактори, яких необхідно дотримуватися в бджільництві, це корм і тепло. В умовах Буковини на зимово-весняний період необхідно залишати по 18 кг меду на кожну бджолину сім'ю, 50% якого можна замінити цукром, що буде допоміжним резервом прибутку від бджільництва. На зимівлю залишають по 2— 2,5 кг корму на кожну вуличку бджіл, решту корму зберігають в окремому приміщенні.
Після закінчення головного взятку в кінці серпня — на початку вересня передові пасічники нарощують молодих бджіл на зиму. Зимують бджіл в основному на волі, завдяки чому вони можуть робити ранні обльоти, починаючи вже з лютого, особливо ті сім'ї, які неблагополучно зимують. Завдяки цьому сім'ї швидко розвиваються, набирають сили і дають товарний мед вже під час цвітіння садів, який прийнято називати майським медом.
Передові пасічники для раннього нарощування сили бджолиних сімей застосовують маток-помічниць, які живуть в одній сім'ї через перегородку. Таким чином проходить взаємний обігрів, що сприяє кращому тепловому режиму.
Ранньою весною, після першого обльоту, починають підгодівлю бджіл. Для цього 1,5, кг цукру розчиняють в 1 л води. Дають по 200—300 г сиропу на одну сім'ю через кожних 2—3 дні. Весною бджолині сім'ї утримують добре утепленими. Утримувати на пасіках потрібно тільки молодих маток, не старшей років. Сім'ї в достатній кількості забезпечують доброякісними, стільниками по 16—20 штук.
Добре поставлена робота на пасіці колгоспу ім. Кірова Сторожинецького району, де нараховується 270 бджолиних сімей. Завідує пасікою Юліан Петрович Марфюк, який має два помічники. Завдяки бригадному методу роботи, продуктивність праці тут дуже висока. Пасіка дає щорічно 4—5 тис. крб. прибутку.
Як же домагається таких успіхів Ю. П. Марфюк? Ще з осені починає підготовку до наступного сезону. Готує на зиму 40—50% запасних маток, яких весною використовує як маток-помічниць, нарощує молодих бджіл, забезпечує вулики в достатній кількості стільниками. Зимівлю бджіл провадить надворі. Ранньою весною організовує обльоти бджіл і тому вже в квітні одержує товарний мед: спочатку івовий, в травні — хвойний, дуже цінний за своїми якостями.
Крім натурального хвойного меду, виготовляють експресний вітамінний мед. Наукою доведено, що найкраще консервування провадять бджоли. Вітаміни і корисні речовини, законсервовані ними, зберігаються багато років.
Дуже цінний вітамінний мед з малини. Для цього з ягід малини видавлюють сік, а масу заливають кип'яченою водою. На 1 л сиропу додають 2 кг цукру. Бджоли охоче йдуть на такий взяток і переробляють його на мед.
Подібно до цього виготовляється і хвойний мед. Молоді пагони сосни подрібнюють, заливають кип'яченою водою (до 50°) і дають настоятися 3—4 години. Настояну рідину проціджують і заправляють цукром (1,5 частини цукру на 1 частину настою). Вітамінізований експресний мед дуже корисний, він повністю зберігає всі вітаміни.
Бджоли, які займаються переробкою меду, дуже добре розвиваються, міцні. Виробництво експресного меду можна налагодити на всіх гірських пасіках.
|