Чим же пояснити, що поряд з хорошими пасіками в області є ще багато пасік, де вихід товарного меду на 1 бджолину сім'ю становить 1—3 кг. Деякі пасічники намагаються пояснити це тим, що передові пасіки знаходяться в районах з хорошими кліматичними умовами, багатою кормовою базою. Це неправильно, адже в кожному районі є передові й відстаючі пасіки. Гарантовані високі доходи від бджільництва одержують ті господарства, де практикується неодноразова кочівля пасік, де з ранньої весни і до пізньої осені пасіки підвозять до масивів медоносів, де круглорічно на пасіках утримують тільки сильні сім'ї, здатні високопродуктивно використовувати найкоротші медозбори. Сильні бджолині сім'ї на свої потреби витрачають корму значно менше, ніж слабі; бджоли, виведені в них, повноцінніші, довше живуть, стійкіші до різних захворювань. Основні фактори, яких необхідно дотримуватися в бджільництві, це корм і тепло. В умовах Буковини на зимово-весняний період необхідно залишати по 18 кг меду на кожну бджолину ... Читать дальше »

В колгоспах і радгоспах Чернівецької області нараховується 19,9 тис. бджолиних сімей. В області немає колгоспу, де не було б пасіки. Середній розмір пасіки — 95 сімей. Передові пасіки щорічно одержують по 15—20 кг товарного меду від кожної сім'ї. Це такі колгоспи як «Жовтень» Кіцманського, «Комунар» Хотинського, ім. Шевченка Сокирянського та ім. Кірова Сто-рожинецького районів. На сучасному етапі розвитку, коли сільське господарство ведеться на високому науковому рівні. Так, у колгоспі ім. газети «Правда» Кельменецького району при запиленні бджолами насінників багаторічних трав на площі 20 га урожай насіння зріс до 3 ц при плані 1,5 ц'га, в колгоспі «Заповіт Ілліча» цього ж району —і до 3,2 ц на площі 19 га при плані 1 ц/га. При запиленні соняшника в колгоспі «Україна» цього ж району одержано по 26 ц насіння на площі 196 га при плані 19 ц/га, в колгоспі ім. Мічуріна — по 25 ц на площі 108 га при плані 18 ціга. В кол госпі «Прогрес» Кіцманського району урожай насіння конюшини червоної ... Читать дальше »

Перспективи розвитку бджільництва. Ліси — головне природне багатство Закарпаття. Загальний масив лісового фонду становить 55%, а вкрита лісом площа — 47% усієї площі області. Проте не вся ця площа є природною кормовою базою для бджіл. Так, пояс полонин не являє цінності для бджільництва, хоча має в своєму складі такі медоноси як конюшина біла, конюшина рожева, еспарцет, лядвенець рогатий, чебрець та інші. Адже використати їх бджоли не можуть внаслідок несприятливих кліматичних умов. Навіть у травні та червні на полонинах часто бувають- заморозки та снігопади. Найвища температура в найтеплішому місяці року липні не перевищує 12—13°С, а в серпні починаються заморозки. За кліматичними умовами кормова база доступна для бджіл лише в межах районів, розміщених не вище 800—1000 м над рівнем моря, де середньодобова температура понад 15°С. Основними медоносами в Карпатах є зарості малини, ожини та іван-чаю на лісових вирубках. Але в зв'язку з великим обсягом лісокультурних робіт і зменшенням о ... Читать дальше »